"…Немов прокляття
ожива, рік 33-тій, голод, голод… На багатих чорноземах
України вмирали люди. Уже в листопаді не було що їсти, почався голод. Великий,
страшний, невблаганний. Пішов голод степами, перед ним дверей не зачиниш, не
зупиниш його ні плачем дітей, ні голосінням матерів, він вповзав у хати,
населяючи їх мерцями. Люди уже не плакали, тихо вмирали… Хто рахував їх тоді?
Жили терплячи і помирали терплячи".
Сьогодні, 25 листопада, ми як свідомі українці, запалимо свічки у вікнах домівок, долучившись до
жалобної акції пам’яті про невинних
жертв голодомору 1932-1933 рр. Закликаємо і Вас запалити таку ж свічку у своєму
вікні.