"…Немов прокляття ожива, рік 33-тій, голод, голод… На багатих чорноземах України вмирали люди. Уже в листопаді не було що їсти, почався голод. Великий, страшний, невблаганний. Пішов голод степами, перед ним дверей не зачиниш, не зупиниш його ні плачем дітей, ні голосінням матерів, він вповзав у хати, населяючи їх мерцями. Люди уже не плакали, тихо вмирали… Хто рахував їх тоді? Жили терплячи і помирали терплячи".

Сьогодні, 25 листопада, ми як свідомі українці, запалимо  свічки у вікнах домівок, долучившись до жалобної акції  пам’яті про невинних жертв голодомору 1932-1933 рр. Закликаємо і Вас запалити таку ж свічку у своєму вікні.